Як подолати недорікуватість?— Я багато читаю, але мова моя недорікувата. Ще я боюся виступати на публіці, навіть вірші, вивчені напам’ять, не можу розповідати. Що зробити, щоб змінити це?

— Для цього потрібні сила волі та бажання! Отже, про все по черзі!

Пограйте самі з собою в таку гру. Візьміть найпростіші поняття: пальто, журнал, корзина, рюкзак. І дайте їм визначення. Пальто – що це таке? Як пояснити це слово іноземцю, наприклад? А потім перевірте себе по тлумачному словнику. Ця гра розвине мислення.

Думаючи про будь-яку подію, намагайтеся побачити питання, проблему та шлях вирішення цієї проблеми. Що б не дізналися, завжди задавайте собі питання: чому? навіщо? Наприклад, оголосили, що в суботу буде класна година про вітальні листівки, які зроблені своїми руками, не просто прийміть цю звістку до уваги, а подумайте, навіщо ви будете робити листівки. Як зробити цікавіше, ніж інші хлопці?

Мова безпосередньо пов’язана з мисленням: хто думає ясно, той і говорить зрозуміло. Розвинути мислення допоможе письмова мова. Написане можна перелічити та як би почути себе з боку. Побачити, де думка твоя стрибала, не розвернувшись перед співрозмовником до кінця, де забракло слів, щоб висловити свої почуття. Пишіть листи, твори, щоденники. І навчіться точно мислити та вибудовувати усне мовлення.

«Я мислю, значить, я існую», – сказав французький філософ Рене Декарт. Ось як високо він ставив здатність людини мислити.

Розум, увага, спостережливість, рівень культури проявляються в мові. Як говориш, про що говориш? Навіть якщо знаєш дуже багато, не зможеш чітко сформулювати свої думки, переконати співрозмовника. Якщо не вистачає слів, а мова невиразна – ніхто не зрозуміє, не почує тебе, не захоче слухати.

Підійди до дзеркала та поговори сам з собою. Прислухайся, чи немає у тебе неприємної, ниючої інтонації, як ніби ти завжди чимось незадоволений. А може, інтонація твоєї мови занадто наступальна та задирлива, як ніби навколо тебе живуть одні вороги? Ні? Дуже добре. Намагайся, щоб мова твоя була спокійною.

Ти тараториш, захлинаючись, або вмієш в розмові витримувати паузу? Сказав співрозмовнику важливу думку, помовч. Дай йому почуте обміркувати та зрозуміти.

Іноді можна почути таку розмову:

– А цей як вискочить!

– А той – як дасть!

При цьому махають руками, але якщо ви не знаєте, про що йде мова, вам ні за що цього не зрозуміти. Співрозмовникам не вистачає слів. Словниковий запас у них маленький. Більшість слів вони знають пасивно: бачать їх в книзі або чують від дорослих та розуміють. Але самі в розмовах використовують дві-три сотні слів.

Знаєш, скільки слів повинна знати 3-4-річна дитина? Приблизно дві з половиною тисячі. Словник А. С. Пушкіна – 25 тисяч слів. Словник У. Шекспіра – понад 50 тисяч. Вони знали стільки слів та вживали їх в своїх творах. А в словнику В. Даля, кращому тлумачному словнику російської мови, наведено більше 200 тисяч слів. Ось яка багата у нас мова! А комусь вистачає та десятка слів.

Письменник В.В. Вересаєв згадував, як за часів його дитинства вся сім’я збиралася увечері за столом та як батько завжди розпитував, що та хто зараз читає. З живою цікавістю батько з’ясовував у сина найменші подробиці життя Ребекки з роману Вальтера Скотта «Айвенго». Коли Вересаєв став дорослою людиною, він зрозумів: під час застільних бесід про прочитані книги батько вчив його говорити, правильно висловлювати свої думки та почуття, розвивав його мову.

І тобі радимо, якщо хочеш, щоб мова твоя була гладка та виразна, частіше муч рідних переказами книг, які ти читаєш.

comments powered by HyperComments

    ПІБ

    Телефон

    Email

    Види послуг

    Додаткова інформація

    Натискання кнопки "Записатися" означає згоду з Політикою конфіденційності