Краніосакральна терапія 3
Черепно-мозкові нерви

КСТ 3 це поглиблений практичний рівень навчання для фахівців, які вже пройшли КСТ-1 та КСТ-2 і готові перейти до більш детального вивчення анатомії та функціональних взаємозв’язків черепних нервів, структур черепа та краніосакральної системи.
На цьому етапі навчання увага переходить від базових принципів краніосакральної роботи та окремих краніальних структур до складніших анатомічних взаємозв’язків і функціональних взаємодій. Особливе місце в програмі займають 12 пар черепних нервів, їхня анатомія, місця виходу, взаємозв’язок із кістками черепа, твердою мозковою оболонкою, черепними отворами та іншими структурами.
Учасники послідовно розглядають кожну пару черепних нервів: від I до XII, вивчають їхній анатомічний хід, функції, можливі механізми компресії та подразнення, а також особливості остеопатичного підходу до роботи з відповідними структурами.
Важливою частиною КСТ-3 є не лише теоретичне вивчення нервової анатомії, а перехід від анатомічного знання до пальпаторної та практичної роботи. У програмі розглядаються структури, через які проходять черепні нерви, зокрема яремні отвори, очноямкова щілина, кавернозний синус, крилопіднебінна ямка та інші анатомічні зони.
Окремо опрацьовуються тверда мозкова оболонка, серп великого мозку, намет мозочка, структури основи черепа, гілки трійчастого та лицевого нервів, а також протоколи роботи, пов’язані із зором та черепними нервами.
Таким чином, КСТ-3 допомагає сформувати більш цілісне розуміння того, як анатомічні структури черепа, оболонки, нерви та краніосакральна система взаємодіють між собою, і розширити професійний інструментарій спеціаліста.
Це рівень для тих, хто вже володіє базовими краніосакральними техніками та готовий працювати з більш складними анатомічними взаємозв’язками, розвивати пальпаторне сприйняття та поглиблювати розуміння краніальної анатомії.

Шлях Володимира Вікторовича — це історія лікаря, який ніколи не зупинявся у пошуку відповідей.
Свій професійний шлях він розпочав із класичної медицини, закінчивши Харківський національний медичний університет за спеціальністю «Лікувальна справа». Згодом пройшов інтернатуру та спеціалізацію з ортопедії й травматології, захистив кандидатську дисертацію, отримав звання доцента та продовжує викладати у Харківському національному медичному університеті.
Проте багаторічна лікарська практика показала йому, що лікування симптомів далеко не завжди вирішує проблему. Саме тому він присвятив багато років вивченню:
та Функціональної анатомії, навчаючись у провідних міжнародних викладачів.
Сьогодні Володимир Вікторович — кандидат медичних наук, доцент, практикуючий лікар-остеопат, автор навчальних програм, методичних посібників, наукових публікацій і патентів. Він регулярно бере участь у міжнародних конференціях та продовжує навчатися, адже переконаний: справжній викладач ніколи не припиняє бути учнем.
За його плечима — тисячі пацієнтів, сотні годин клінічної практики та понад 15 років викладацької діяльності. Під його керівництвом були підготовлені сотні лікарів, реабілітологів, масажистів, остеопатів і фахівців, які сьогодні успішно працюють у різних країнах світу.