Алгоритм діагностики при головному болю напруги

Анотація:

Головний біль напруги (ГБН) є одним з найпоширенішим неврологічним розладом в світі, впливаючи на якість життя хворих та його продуктивність. Однією з причин ГБН виступає перенавантаження м’язів шиї, плечового поясу та м’язів очей. Такі порушення виникають при тривалому утриманні тіла в незручній позі на роботі, в автомобілі, за комп’ютером, лежачи перед сном з смартфоном та інше. Отже при об’єктивному обстеженні під час болю можна виявити напруження та болючість м’язів голови та шиї.

Мета дослідження:

Удосконалення алгоритму діагностики головного болю напруги шляхом поєднання клініко-неврологічного огляду та остеопатичної мануальної діагностики.

Матеріали та методи дослідження:

Обстежено 108 пацієнтів у віці від 23 до 59 років із діагнозом ГБН. Застосовано клініко-неврологічне обстеження та остеопатичну діагностику за власноруч розробленою Анкетою «Остеопатична діагностика при головному болю напруги», на яку отримано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір No130236. Анкета включає огляд та пальпацію тканин на наявність та інтенсивність болю в міофасціальних тригерних точках (МТТ) в м’язах тулуба, шиї, грудної клітини, голови в сидячому та лежачому положеннях, обмеження рухливості в хребті та суглобах, асиметрії тіла, тощо.

Результати:

Встановлено, що інтенсивність болю за ВАШ у більшості пацієнтів визначався помірним (3,1-6 балів) і у жодного не було невиносимого болю (9,1-10 балів). Згідно результатам остеопатичної діагностики у всіх обстежених пацієнтів при пальпації визначали МТТ у верхніх пучках трапецієподібного м’язу, підпотиличних та жувальних м’язах. МТТ в скроневих м’язах були в більшій кількості хворих знайдені в положенні лежачи, тоді як в грудино-ключично-соскоподібних, драбинчастих та паравертебральних м’язах шиї МТТ в більшій кількості пацієнтів знайдені в положенні сидячи. МТТ в верхніх пучках трапецієподібних, підпотиличних, жувальних, малих грудних м’язах та в м’язах-піднімачах лопатки діагностувались в сидячому та лежачому положенні майже однаково і суттєвої різниці не складали. Завдяки остеопатичній діагностиці було визначено, що ГБН у більшій кількості обстежених пацієнтів поєднувався з дисфункцією сфенобазилярного синхондрозу (СБС), зміщенням потиличної кістки, обмеженням рухливості атланта, зміщенням атланта, болем при пальпації скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС), обмеженням мобільності шийного відділу хребта при повороті та нахилу голови вліво та вправо, а також слід відмітити, що серед досліджених пацієнтів з ГБН були визначені дисфункції з боку кістково-м’язової системи попереку та тазу: перекос тазу, блокування між крижем та L5, блокування крижово-клубового суглобу, міофасціальні тригерні точки в квадратному м’язі попереку, обмеження руху в кульшовому суглобі.

Висновки:

На формування ГБН найбільше впливають міофасціальні тригерні точки у верхніх пучках трапецієподібного, підпотиличних, жувальних м’язах та дисфункції СБС. Виявлено, що одну групу м’язів шиї та голови краще діагностувати в сидячому положенні, іншу в лежачому, а третю без суттєвої різниці. Крім міофасціальних тригерних точок відмічено вплив дисфункції кісток черепу, особливо СБС та потиличної кістки, а також обмеження рухливості в шийному відділі хребта та дисфункції в атланті, СНЩС , кістках тазу на прояви ГБН.

Автори статті:

• Веснін Артур Вікторович
  аспірант кафедри неврології
  Харківський національний медичний університет
• Товажнянська Олена Леонідівна
  доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри неврології
  Харківський національний медичний університет

Список літератури:

1. Tension-type headache / S. Ashina, D. D. Mitsikostas, M.J. Lee, N. Yamani, S.-J. Wang,R. Messina et al. // Nature Reviews Disease Primers. – 2021. – No 7(24). https://doi.org/10.1038/s41572-021-00257-2
2. Headache Disorders: Differentiating Primary and Secondary Etiologies / J. Hernandez, E. Molina, A. Rodriguez, S. Woodford, A. Nguyen, G. Parker et al. // Journal of Integrative Neuroscience. – 2024. -No 23(2), 43. https://doi.org/10.31083/j.jin2302043
3. The global prevalence of headache: an update, with analysis of the influences of methodological factors on prevalence estimates / L.J.Stovner, K.Hagen, M.Linde, T.J.Steiner // Journal of Headache and Pain. – 2022. -No23(34). https://doi.org/10.1186/s10194-022-01402-2
4. GBD 2019 Diseases and Injuries Collaborators. Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. (2020). Lancet. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30925-9
5. Debate: differences and similarities between tension-type headache and migraine / D.Onan, S.Younis, W.D.Wellsgatnik, F.Farham, S.Andruškevičius, A.Abashidze et al. // Journal of Headache and Pain. – 2023. -No24(1). https://doi.org/10.1186/s10194-023-01614-0
6. Headache frequency and neck pain are associated with trapezius muscle T2 in tension-type headache among young adults / N.Sollmann, P.Schandelmaier, D.Weidlich, J. Stelter, G.B.Joseph, C.Börner, et al. // Journal of Headache and Pain. – 2023.-No24(1):84. https://doi.org/10.1186/s10194-023-01626-w
7. Efficiency of myofascial release in patients with tension-type headaches: integrative review / M. G. Silva, V. A. A. Bento, D. B. Castillo // Brazilian Journal of Pain. – 2021. – No 4(4). P. 374-378. https://doi.org/10.5935/2595-0118.20210058
8. Neck pain and headache: Pathophysiology, treatments and future directions / H.M.Al-Khazali, L.S.Krøll, H.Ashina, A.Melo-Carrillo, R.Burstein, F.M.Amin et al. // Musculoskeletal Science & Practice. – 2023. -No66. -102804. https://doi.org/10.1016/j.msksp.2023.102804
9. Analysis of the upper cervical spine stiffness during axial rotation: A comparative study among patients with tension-type headache or migraine and asymptomatic subjects / P.-M. Dugailly,A. Decuyper, W. Salem, A. De Boe, G.V. Espí-López, Y. Lepers // Clinical Biomechanics. – 2017. – No42. – P. 128-133. https://doi.org/10.1016/j.clinbiomech.2017.01.019
10. Дельва М.Ю. Місце та роль міофасціальної дисфункції ветіопатогенезі головногоболю напруги / М.Ю. Дельва, І.І. Дельва // Український медичний часопис. – 2021. – No 3(143). https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.143.207934
11. Marovino T. Tension-Type Headache: Evidence for Trigger Points / T.Marovino //Practical Management of Pain. – 2019. – No19(4). https://www.medcentral.com/ neurology/migraine/chronic-headache-central-pain-conditions
12. Trigger points are associated with widespread pressure pain sensitivity in people with tension-type headache / M.Palacios-Ceña, K.Wang, M.Castaldo, A.Guillem-Mesado, C.Ordás-Bandera, L. Arendt-Nielsen et al. // Cephalalgia. – 2018.-No 38(2). – P. 237-245. https://doi.org/10.1177/0333102416679965
13. Чоповський Д.П. Сучасний погляд на хронічний неспецифічний м’язовий біль у спині / Д.П. Чоповський // Public Health Journal. 2023. – No 4.- C. 101-107. https://doi.org/10.32782/PUB.HEALTH.2023.4.15
14. Веснін А. В. Літературний письмовий твір наукового характеру «Анкета «Остеопатична діагностика при головному болю напруги» / А. В. Веснін ; заявл. 01.10.2014; опубл. 29.11.2024, Бюл. No 84.15.
15. Criteria Used for the Diagnosis of Myofascial Trigger Points in Clinical Trials on Physical Therapy: Updated Systematic Review / L.Li, R.Stoop, R.Clijsen, E.Hohenauer, C.Fernández-de-Las-Peñas, Q.Huang et al. // The Clinical Journal of Pain. – 2020. – No 36(12). – P. 955-967. https://doi.org/10.1097/AJP.0000000000000875
16. Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS). The International Classification of Headache Disorders, 3rd ed. Cephalalgia. – 2018. – No 38(1). – P. 1-211. https://doi.org/10.1177/0333102417738202