Динаміка інтенсивності больового синдрому та психоемоційних порушень у пацієнтів із головним болем напруги при застосуванні остеопатичної маніпулятивної терапії

Мета:

Вивчення зв’язку між інтенсивністю головного болю напруги та рівнем тривоги і депресії у пацієнтів до і після остеопатичної маніпулятивної терапії (ОМТ) з метою оцінки психоемоційного компонента клінічної відповіді та доцільності включення ОМТ у комплексне лікування головного болю напруги.

Об’єкт і методи дослідження:

Обстежено та проліковано 96 пацієнтів віком 43,0±10,2 року. 51 пацієнт мав епізодичний характер головного болю, 45 — хронічний перебіг. Інтенсивність головного болю визначали за Візуальною аналоговою шкалою, тривожні та депресивні стани — за Госпітальною шкалою тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale — HADS). Виконано аналіз для визначення значущості та сили зв’язку, напрямку асоціації та прогностичної цінності компонентів.

Результати:

ОМТ проводили за індивідуально розробленим комплексом для кожного пацієнта. За даними статистичного аналізу, до лікування виявлено статистично значущий помірний зв’язок інтенсивності головного болю і рівня тривожності / депресії. Після ОМТ відмічали зниження як інтенсивності головного болю, так і викликаних ним тривожності та депресії. Зв’язок головного болю та тривожності після проведеного лікування виявився статистично значущим, хоча тенденції між збільшенням вираженості болю і рівнем тривожності після лікування не відмічено. Однак зв’язок болю з депресією залишався значущим з помірною силою асоціації. Виявлено статистично значуще зниження інтенсивності головного болю (p<0,001) та рівня тривожності (p=0,005) і депресії (p=0,016) як відповідь на ОМТ.

Висновки:

Рівень депресії більше залежить від сили болю та хронічного перебігу, ніж тривога. Наявність клінічно вираженої тривоги та депресії часто пов’язано з більш вираженим болем. За даними аналізу визначено, що ОМТ доволі успішно дозволяє знизити як інтенсивність головного болю, такі і рівень тривожності / депресії. Але у пацієнтів з клінічно вираженими тривожними та депресивними станами необхідні також додаткові лікувальні заходи та обстеження для виявлення причин виражених психічних розладів.

Автори статті:

• Веснін Артур Вікторович
  аспірант кафедри неврології
  Харківський національний медичний університет
• Товажнянська Олена Леонідівна
  доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри неврології
  Харківський національний медичний університет

Список літератури:

1. Al-Khazali H.M., Al-Sayegh Z., Younis S. et al. (2024) Systematic review and meta-analysis of Neck Disability Index and Numeric Pain Rating Scale in patients with migraine and tension-type headache. Cephalalgia, 44(8): 3331024241274266.
2. Deuschl G., Beghi E., Fazekas F. et al. (2020) The burden of neurological diseases in Europe: an analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet Public Health, 5(10): e551–e567. doi: 10.1016/S2468-2667(20)30190-0.
3. Steiner T.J., Husøy A., Stovner L.J. (2024) GBD2021: headache disorders and global lost health — a focus on children, and a view forward. J. Headache Pain, 25(1): 91.
4. Fuensalida-Novo S., Palacios-Ceña M., Fernández-Muñoz J.J. et al. (2017) The burden of headache is associated to pain interference, depression and headache duration in chronic tension type headache: a 1-year longitudinal study. J. Headache Pain, 18(1): 119. doi: 10.1186/s10194-017-0829-8.
5. Jensen R.H. (2018) Tension-type headache — the normal and most prevalent headache. Headache, 58(2): 339–345. doi: 10.1111/head.13067.
6. Fernández-De-Las-Peñas C., Arendt-Nielsen L. (2017) Improving understanding of trigger points and widespread pressure pain sensitivity in tension-type headache patients: clinical implications. Expert Rev. Neurother., 17(9): 933–939.
7. Palacios-Ceña M., Wang K., Castaldo M. et al. (2018) Trigger points are associated with widespread pressure pain sensitivity in people with tension-type headache. Cephalalgia, 38(2): 237–245. doi: 10.1177/0333102416679965.
8. González de la Flor Á., García Pérez de Sevilla G., Domíngez Balmaseda D. et al. (2022) Relationship between Self-Efficacy and Headache Impact, Anxiety, and Physical Activity Levels in Patients with Chronic Tension-Type Headache: An Observational Study. Behav Neurol., 8387249. doi: 10.1155/2022/8387249.
9. Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS) (2018) The International Classification of Headache Disorders. Cephalalgia, 38(1): 1–211.
10. Чоповський Д. (2023) Сучасний погляд на хронічний неспецифічнийм’язовий біль у спині. Public Health J., 4: 101–107. doi: 10.32782/PUB.HEALTH.2023.4.15.
11. Zigmond A.S., Snaith P. (1983) The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand., 67(6): 361–370. doi: 10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x.
12. Tamburella F., Piras F., Piras F. et al. (2019) Cerebral Perfusion Changes After Osteopathic Manipulative Treatment: A Randomized Manual Placebo-Controlled Trial. Front Physiol., 10: 403. doi: 10.3389/fphys.2019.00403.
13. Мурашко Н.К., Яременко О.Б., Барінов О.М. та ін. (2013) Больовий синдром як міждисциплінарна проблема: Навчально-методичні рекомендації.
14. Everit B.S., Skrondal A. (2006) The Cambrige Dictionary of Statistic. 3rd ed. Cambridge University Press, 480 p.
15. Mantonakis L., Belesioti I., Deligianni C.I. et al. (2024) Depression and Anxiety Symptoms in Headache Disorders: An Observational, Cross-Sectional Study. Neurol. Int., 16(2): 356–369. doi: 10.3390/neurolint16020026.
16. Zhang Y., Huang W., Pan S. et al. (2023) New management strategies for primary headache disorders: Insights from P4 medicine. Heliyon, 9(11): e22285.
17. Nestoriuc Y., Martin A., Rief W., Andrasik F. (2008) Biofeedback treatment for headache disorders: a comprehensive efficacy review. Appl Psychophysiol Biofeedback, 33(3): 125–140. doi: 10.1007/s10484-008-9060-3.
18. Magnavita N. (2022) Headache in the Workplace: Analysis of Factors Influencing Headaches in Terms of Productivity and Health. Int. J. Environ. Res. Public Health, 19(6): 3712. doi: 10.3390/ijerph19063712.