Останнім часом нам нав’язують думку, що ковид і сидіння під замком, не дають нам виплескувати емоції. Закритість у чотирьох стінах призводить до розлучень, скандалів, тощо.
Моя особиста думка: це більше пов’язано, не де ми сидимо, в яких умовах і чим зайняті, а як особисто спілкуємося, ведемо розмову, які при цьому використовуємо слова?
А як ми говоримо?
Так, ми або взагалі не говоримо!
Або дуже коротко, використовуючи сленг. Так називається лексика на певну тему молоді: «лови, упс, пізніше, ок». Це не великий список нашої «модної» мови.
Лінгвісти виділяють так зване «нове просторіччя» («загальний сленг»), яке є великою групою нестандартних лексико-фразеологічних одиниць, що постійно поповнюються за рахунок різних соціальних груп. Тому вони виходячи за межі професійного і корпоративного (наприклад, it-компанії) сленгу, починають вживатися широкими колами носіїв загальнолітературної мови, не обмеженими певними соціальними рамками (вік, професія, рівень освіти, спільні інтереси та інше). Мова йде про такі слова, як бабки, балдіти, дістати (когось), задовбати (когось), крутий, локшину на вуха вішати, мент, дати на лапу, на шару, облом, примочка, побарабану, прикол, прикольний, прикольно, розбірки, тягтись, тугрики, тусовка, тусоватися, тусовочний, фігня та інші. Основними джерелами таких слів у мові є молодіжний, комп’ютерний, кримінальний, журналістський, армійський, ігровий та інші жаргони.
Що насправді відбувається?
Кожна людина доносить інформацію по-своєму. Інакше кажучи, висловлює свої думки, оскільки вміє це. Як вона відчуває, а отже, так висловлюється. Вибудовує думку, як вона це розуміє та відчуває. Але багатьох не навчили спілкування, а отже, не вийде правильної, конструктивної розмови з нею.
Ось наприклад.
Один каже:
– Привіт! Як справи?
Відчуваєте? Фраза, що нічого не говорить.
Інший, але те ж саме, те саме питання, але як?
– Привіт? У тебе все добре? Як почуваєшся?
І ти розтанув. Ти готовий пробачити та забути все погане. Погодьтеся.
Як часто вам так кажуть? Що взагалі вам кажуть?
Або, наприклад:
– У мене все нормально!
Що норм, де норм?
Знаєте, адже за царських часів недаремно проходили навчання діти знаті в Інституті шляхетних дівчат чи Суворовському училищі. Або візьміть виховання дітей інших народів, віросповідань. Ті самі мусульмани. Їхня віра вимагає підготовки людини до заміжжя, весілля. І на скільки їм легше спілкуватися один з одним.
Сам факт, що слово дає можливість мило, цікаво, зацікавлено спілкуватися. Вже досягнення! Але цього ніхто не хоче усвідомлювати та почати працювати над собою. От і спихають виправдовуючись, мовляв, що лексики немає, мислення вислизає. А позайматися? А сісти і постаратися попрацювати із самим собою.
Ми народжені не розмовляючи, а отже, потрібно себе постійно вдосконалити. На кожен рівень розвитку свої норми. А більшість вважають, що головне почати. Щось зморозити, а там підтримають, дивися розмова і вийшла.
Так, нічого не вийшло. Люди відвернулися і сказали собі: «вулиця».
Ось вам і вирішення питання. І ви як не намагайтесь, доводьте, що ви розумні у своїй сфері діяльності, але вас записали в безграмотні, а значить спілкування стає більш обмеженим.
Читайте добру літературу, бажано класику. Дивіться добрі фільми. Навчайте дітей розмові на грамотних мультфільмах, казках. Слухайте правильні переклади. Збагачуйте себе приємними, ніжними словами. І ваш партнер оцінить ваше ремесло грамотної, красивої, щирої мови. Прагніть до вищого.
Почніть зараз. Говоріть слова ніжності: мила, дорога, кохана, чарівна. Тільки будь ласка не котик, борсучок, сонечко, квіточка. Нас назвали, нам дали ім’я, ми нарешті люди. Так називайтесь іменами. Шукайте більш ласкаві у них: Риточка, Любашенька, Катюша, можете і Катерина, і Любов, це ваш запит, це ваші стосунки. І ви побачите. Зміни не змусять вас чекати.
Успіхів!
Можливо Вам буде цікаво пройти НАВЧАЛЬНИЙ базовий курс «Ораторська майстерність. Психологічні основи»
