Сідничний нерв є найбільш товстим нервом всього тіла. Утворений усіма корінцями крижового сплетення. На виході через щілину грушоподібного м’яза сідничний нерв розташований латеральніше всіх нервів і судин, що проходять через сідничний отвір. Вийшовши з-під нижнього краю великого сідничного м’яза, сідничний нерв розташовується в області сідничної складки близько до широкої фасції стегна, розташовуючись між нею і великим м’язом. Досягнувши підколінної ямки у верхньому її кутку, він поділяється на дві гілки: товщу медіальну — великогомілковий нерв і тоншу латеральну — загальний малогомілковий нерв.
Синдром сідничного нерва
Синдром сідничного нерва з’являється найчастіше в результаті ураження цього нерва механізмом тунельного синдрому при залученні в патологічний процес грушоподібного м’яза. Якщо пацієнту поставлений даний діагноз, припущення про наявність синдрому грушоподібного м’яза може виникнути за наявності завзятого болю сідничного нерва, які не зменшуються при медикаментозному лікуванні.
При синдромі грушоподібного м’яза можливо:
- Здавлення сідничного нерва між зміненим грушоподібним м’язом і крижово-остистою зв’язкою;
- Здавлення сідничного нерва зміненим грушоподібним м’язом при проходженні нерва через самий м’яз (варіант розвитку сідничного нерва).
Клінічна картина синдрому грушоподібного м’яза складається з локальних симптомів та симптомів здавлення сідничного нерва.
До них відноситься ниючий, що тягне, «мозжащий» біль у сідниці, крижово-клубовому і тазостегновому суглобах, з відчуттям мерзлякуватості, печіння, одеревіння, що поширюється по всій нозі або переважно по зоні іннервації великих- і малогомілкових нервів.
Біль посилюється при ходьбі, в положення стоячи, при приведенні стегна, а також у напівприсяді навпочіпки; дещо стихає у положенні лежачи і сидячи з розведеними ногами.
Впоратися з цим вам допоможуть:
