Вступ
Легка атлетика поєднує циклічні та ациклічні навантаження, що висувають високі вимоги до сили, координації, рухливості та здатності опорно-рухового апарату адаптуватися до повторних механічних впливів. Для бігу, стрибків і метань характерні значні навантаження на нижні кінцівки, таз та хребет, а тому відновлення після травми має враховувати не лише стан безпосередньо ушкодженої структури, а й функціональну готовність спортсмена до поступового повернення до тренувального процесу [1–4].
Сучасна концепція повернення до спорту передбачає послідовний перехід від участі у реабілітаційному процесі до повноцінного повернення на попередній рівень спортивної діяльності. При цьому рішення мають ґрунтуватися не лише на часових критеріях, а й на об’єктивних функціональних показниках, якості руху, фізичній готовності та психологічній готовності спортсмена [1, 2, 7].
Мета дослідження
Оцінити особливості остеопатичного супроводу в структурі комплексного відновлення легкоатлетів після спортивних травм на підставі результатів власного клінічного спостереження та визначити зміни основних клініко-функціональних показників у динаміці.
Матеріали та методи дослідження
Дослідження виконано у форматі клінічного спостереження на базі Центру Здоров’я, Краси та Успіху «The Vesnina Group» у рамках дипломної роботи зі спеціалізації «Остеопатія». У дослідженні взяли участь 15 легкоатлетів віком 14–24 роки; середній вік становив 16,33 року. Учасники проходили комплексне відновлення після спортивних травм опорно-рухового апарату. До аналізу включали спортсменів після завершення гострого періоду травми, за можливості виконання програми функціональної реабілітації та за відсутності абсолютних протипоказань до застосованих методів.
Первинне обстеження включало збір анамнезу, оцінку скарг, клінічний та ортопедичний огляд, визначення інтенсивності болю за шкалою 0–10, оцінку обсягу рухів і функціональних обмежень. Остеопатичне обстеження доповнювало клінічну оцінку аналізом постави, функціональної симетрії таза, рухливості грудної клітки та діафрагм, попереково-крижового переходу, міофасціальних структур і суміжних анатомічних регіонів. Такий підхід відповідав принципу функціональної оцінки спортсмена перед поверненням до спортивної діяльності [1, 2, 4].
Комплексна програма реабілітації визначалася відповідно до характеру ушкодження та етапу відновлення й включала засоби фізичної терапії, індивідуально підібрані вправи та поступове збільшення спортивного навантаження. Остеопатичний супровід використовували як додатковий компонент програми. Під час сеансів застосовували індивідуально підібрані ручні техніки, спрямовані на покращення рухливості суглобових комплексів, зменшення міофасціальних обмежень, оптимізацію постурального балансу та функціональної взаємодії анатомічних регіонів. Конкретний набір технік визначали за результатами обстеження, а не за єдиним фіксованим протоколом.
Динаміку оцінювали за повторним клінічним та остеопатичним обстеженням. Основними показниками були інтенсивність болю, обсяг активних рухів, постуральний баланс, характер рухового стереотипу та функціональна готовність до повернення до тренувального процесу. Кількісні показники болю узагальнено за індивідуальними даними 15 учасників.
Висновки
- У легкоатлетів після спортивних травм поряд із локальними проявами ушкодження часто виявляються функціональні зміни суміжних анатомічних регіонів, зокрема порушення постурального балансу, рухливості таза й грудної клітки та міофасціальні обмеження.
- Включення остеопатичного обстеження до комплексної програми дозволяло виявляти функціональні порушення, які не обмежувалися зоною первинної скарги, та індивідуалізувати реабілітаційну тактику.
- За індивідуальними даними клінічної групи середній рівень болю знизився з 4,67 до 1,13 бала за шкалою 0–10; у більшості спортсменів також відзначалася позитивна динаміка рухливості, постурального балансу та готовності до тренувального процесу.
- Остеопатичний супровід продемонстрував практичну доцільність як індивідуалізований додатковий компонент комплексної реабілітації легкоатлетів, що може сприяти оптимізації функціонального стану та поступовому поверненню до тренувального процесу. Перспективним є подальше вивчення цього підходу у проспективних контрольованих дослідженнях із більшою вибіркою та стандартизованими критеріями оцінки.
Автори статті:
Vesnin Volodymyr / Веснін Володимир Вікторович
Candidate of Medical Sciences, Associate Professor / к.м.н, доцент
ORCID: 0000-0001-9104-6116
Kharkiv National Medical University, Kharkiv,
Ukraine, 4 Nauky Avenue, 61000
Харківський національний медичний університет, Харків,
Україна, Проспект Науки 4, 61000
Vesnin Artur / Веснін Артур Вікторович
ORCID: 0009-0007-1281-2902
Zhytomyr Institute of Economics and Humanities, University “Ukraine”,
18 Vilskyi Shliakh Street, Zhytomyr, 10020, Ukraine /
Житомирський економіко-гуманітарний інститут Університету «Україна»,
Житомир, Україна, вулиця Вільський Шлях,18, 10020
Vesnin Maksym / Веснін Максим Вікторович
student / студент
Kharkiv National Medical University, Kharkiv,
Ukraine, 4 Nauky Avenue, 61000
Харківський національний медичний університет, Харків,
Україна, Проспект Науки 4, 61000
Nakonechna Alina / Наконечна Аліна Іванівна
Doctor of Medical Sciences, Professor / д.м.н, профессор
Kharkiv National Medical University, Kharkiv,
Ukraine, 4 Nauky Avenue, 61000
Харківський національний медичний університет, Харків,
Україна, Проспект Науки 4, 61000
Список літератури:
- Ardern CL, Glasgow P, Schneiders AG, et al. 2016 Consensus statement on return to sport from the First World Congress in Sports Physical Therapy, Bern. British Journal of Sports Medicine. 2016;50(14):853–864. doi:10.1136/bjsports-2016-096278.
- Herring SA, Putukian M, Kibler WB, et al. Team Physician Consensus Statement: Return to Sport/Return to Play and the Team Physician: 2023 Update. Medicine & Science in Sports & Exercise. 2024;56(5):767–775. doi:10.1249/MSS.0000000000003371.
- Bahr R, Clarsen B, Derman W, et al. International Olympic Committee consensus statement: methods for recording and reporting of epidemiological data on injury and illness in sport (STROBE-SIIS). British Journal of Sports Medicine. 2020;54(7):372–389. doi:10.1136/bjsports-2019-100807.
- Paster E, Sayeg A, Armistead S, Feldman MD. Rehabilitation Using a Systematic and Holistic Approach for the Injured Athlete Returning to Sport. Arthroscopy, Sports Medicine, and Rehabilitation. 2022;4(1):e215–e219. doi:10.1016/j.asmr.2021.09.036.
- Buckthorpe M. Recommendations for movement quality in return to sport after lower limb injury. Sports Medicine. 2021;51(4):665–679.
- Wilk KE, Arrigo CA, Bagwell MS, Davies GJ. Rehabilitation using a systematic and holistic approach for the injured athlete returning to sport. Arthroscopy, Sports Medicine, and Rehabilitation. 2022;4(1):e215–e219.
- Meredith SJ, Rauer T, Chmielewski TL, et al. Return to sport after anterior cruciate ligament injury: Panther Symposium ACL Injury Return to Sport Consensus Group. Journal of ISAKOS. 2021;6(3):138–146. doi:10.1136/jisakos-2020-000495.
- Dal Farra F, Risio RG, Vismara L, Bergna A. Effectiveness of osteopathic interventions in chronic non-specific low back pain: a systematic review and meta-analysis. Complementary Therapies in Medicine. 2021;56:102616. doi:10.1016/j.ctim.2020.102616.
- Bagagiolo D, Rosa D, Borrelli F, et al. Efficacy and safety of osteopathic manipulative treatment: an overview of systematic reviews. BMJ Open. 2022;12(4):e053468. doi:10.1136/bmjopen-2021-053468.
- Ceballos-Laita L, Jiménez-del-Barrio S, Carrasco-Uribarren A, et al. Is Osteopathic Manipulative Treatment Clinically Superior to Sham or Placebo for Patients with Neck or Low-Back Pain? A Systematic Review with Meta-Analysis. Diseases. 2024;12(11):287. doi:10.3390/diseases12110287.
- Zago J, Amatuzzi F, Rondinel T, Matheus J. Osteopathic Manipulative Treatment Versus Exercise Program in Runners With Patellofemoral Pain Syndrome: A Randomized Controlled Trial. Journal of Sport Rehabilitation. 2021;30(4):609–618. doi:10.1123/jsr.2020-0108.
